• 11
  • 13
  • 10
  • 1
  • 12
  • 2
березень 2017
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
27 28 1 2 3 4 5
6 7 8 9 10 11 12
13 14 15 16 17 18 19
20 21 22 23 24 25 26
27 28 29 30 31 1 2

Адреса і контакти

пл.Ринок 1, м. Бережани,
Тернопільська область, 47501

Телефон: (03548) 2-14-46

Факс: (03548) 2-14-37

kg

Погода в Бережанах

Захисникам

Щоб діти не стали учасниками групи смерті

      "Групи смерті" – це спільноти, зосереджені переважно у мережі  Вконтакте, розраховані на підлітків.  Вони носять різні назви: «Синій Кит», «Кити пливуть вгору»,«Розбуди мене о 4.20», F57, F58, «Тихий дім», «Рина», «Ня.Пока», «Море китів», «50 днів до мого самогубства».

      Зазвичай вони об'єднані спільною символікою – це кити. Цей символ обраний невипадково, адже кити – одні з небагатьох видів ссавців, що можуть звести рахунки з життям, самовільно викидаючись на берег.

      Нелюди, що організували цю систему, працюють наступним чином:

      Для того, аби вступити в такі групи, діти подають заявку для вступу до неї та пишуть певний текст у себе на сторінці.

       Якщо адміністрація групи затвердить кандидатуру, то буде проведено невеличке психологічне вивчення особи та її готовності до самогубства через спілкування в приватному чаті.

     Далі адміністратори дають учасникам груп травматичні "завдання" – наприклад, свідомо порізати собі руки лезом, відзнявши усе це на відео. Кінцевою метою "гри" є доведення дитини до самогубства, яке вона також повинна зафіксувати на камеру.

    Якщо підліток долучився до групи смерті, задовольнив свою цікавість та намагається покинути "гру",  адміністратори таких груп вдаються до шантажу і погроз. При цьому злочинці використовують інформацію, отриману безпосередньо від самого учасника або від приведених ним друзів. Подібний прийом є одним із інструментів психологічної маніпуляції для виведення з рівноваги потерпілого та його залякування. Такі повідомлення не несуть у собі реальної загрози. Вони є лише психологічним інструментом для досягнення мети зловмисником, оскільки самі "адміністратори" фактично знаходяться за межами України і не мають реальної змоги втілити в реальність свої погрози.

      ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ БАТЬКАМ

      Поради Департаменту кіберполіції Національної поліції України

- провести бесіди з дітьми щодо необхідних правил поведінки під час відвідування соціальних мереж. Зокрема, підліткові необхідно роз'яснити небезпеку від розголошення власної персональної інформації – анкетних даних, місця проживання, навчання тощо;

– приділяти більшу увагу психологічному стану дитини;

– перевіряти шкіряні покриви дитини на наявність пошкоджень. У разі їх виявлення – з’ясовувати обставини, за яких вони з’явилися. Особливу увагу звертати на пошкодження різного роду у формі кита;

– перевіряти облікові записи (акаунти) дитини в соціальних мережах та групи, до яких входить акаунт. Перевіряти вміст спілкування у приватних чатах;

– звертати увагу на коло спілкування, інтереси та спосіб життя своїх дітей;

– намагатися зайняти вільний час дитини спортивними або культурними секціями;

– обов’язково контролювати те,  якіфото- та відеофайли знаходяться в гаджетах дитини;

– встановлювати функцію «батьківський контроль» на всіх гаджетах дитини.

     Оперативники кіберполіції радять батькам та дітям при виявленні спроб шантажу зловмисниками – негайно повідомляти про такі факти до Департаменту кіберполіції (https://www.cybercrime.gov.ua (цілодобово) або за телефоном гарячої лінії (044) 374-37-13 (з 8:45 до 18:30 в робочі дні. )

        Поради   психолога
       Батькам потрібно запам’ятати: не варто розслаблятися навіть тоді, коли з інтернету зникнуть останні хештеги #синійкит #420 #f57 #явигре.

       Головна причина, чому дитина вступає до так званих "груп смерті" - це відчуття емоційної порожнечі, яку і діти, і дорослі намагаються наповнити. В дитини мають  бути відчуття близькості, здорової самооцінки, відчуття власного Я.

       Але скільки б ми не вигадували методів впливу на підлітків - їм потрібна насамперед сім'я, батьківська турбота і любов, а не матеріальні цінності, дорогі речі , телефони тощо. В суїцид готовий піти той, у кому немає на кого опертись в сім’ї. Дитину можна на скільки завгодно відключити від Інтернету, але якщо немає чим його замінити, тоді дитина знайде іншу залежність.

        Ідеально, щоб у родині були стосунки близькості, які б давали відчуття опори, відчуття життя, свого місця в ньому. Для формування прив'язаності і відчуття близькості потрібні дуже прості речі. Питати дітей не тільки про те, що вони "отримали в школі", а й про те, яка музика їм цікава. Прив'язаність - це те, що може розвиватися і вибудовуватися.

      Дитина не відповідальна за почуття дорослих. Не  кажіть  дитині: "Не засмучуй мене", "Не принось погані оцінки, тому що мені сумно".

        Крім того, треба займатися вибудовуванням зв'язків у родині. Варто відверто сказати дитині щось на кшталт: "Ти такий важливий для мене, мені так шкода, що я не завжди можу дати тобі підтримку, але повір мені: все, що я роблю, я роблю з любові до тебе. Іноді я помиляюся. Я дуже вірю у тебе. Я вірю, що тебе і нас чекає щось дуже хороше". Можна звичайно казати не слово в слово, але це той посил, який має лунати від батьків.

      Зараз як ніколи важливий емоційний зв'язок з дитиною. Більше обіймайте її, розповідайте, що в її віці теж помилялися, встрявали в якісь небезпеки, і вам допоміг хтось із дорослих. Дитині важливо розуміти, що навіть його "ідеальні" батьки теж оступалися, і це нормально, так само як і нормально просити допомоги у інших. Якщо розумієте, що зараз дитина вас не сприймає, попросіть її говорити з тим з дорослих, кому він довіряє – шкільним психологом, родичем і т. д.

        Не варто забувати, що куратори груп смерті шукають підлітків із «груп ризику». А це означає, що найкращим порятунком є профілактика – а отже небайдужість дорослих і багато-багато цікавих щоденних занять для дітей.
      Якщо раптом дитина вже потрапила у «групу ризику», або, що гірше, почала грати, перевірка соцмереж, щоденників, несподіваний огляд тіла дитини може лише поглибити прірву між батьками і підлітками. Тому вашим завданням є стати не суворим наглядачем, а другом, із яким можна буде поділитися хоча б часткою цього особистого.Будьте хитріші – замість наказу «задерти рукави», сходіть разом у басейн. Замість чатування під дверима о 4:20, повезіть дитину зустрічати світанок. Ваше завдання –дати підтримку, щоб дитина прийшла до вас з проблемою, а не приховувала її до останнього.

    Поставте дитині нейтральний питання – мовляв, чув/-а, що зараз популярна якась гра "Синій кит". І послухайте, що дитина вам розповість. Якщо він нічого про неї не знає – добре (тут головне не вдаватися в подробиці, щоб не розбудити в ньому цікавість). Якщо знає, уважно слухайте розповідь. Якщо в ньому повно подробиць і деталей, про які не пишуть в мережі, то є ризик, що ваша дитина вже в грі. Також має насторожити, якщо син чи дочка розказують про подружку, що бере участь в грі – цілком ймовірно, що вони обманюють  і грають самі.

      Немає сенсу говорити, що такі ігри небезпечні – на підлітків це  не діє. Набагато ефективніше сказати, що ними маніпулюють. Для них буде одкровенням, що людина, що загрожує їхнім рідним, швидше за все, хвора і живе в іншому місті або навіть країні. І її завдання – не вбити батьків, а змусити дитину виконати її волю. Дітей таке дуже протвережує! Розкажіть їм, що на маніпуляції "ведуться" всі – скільки дорослих несуть всі свої заощадження шахраям, що телефонують їм серед ночі і кажуть, що їхні близькі потрапили в біду! Покажіть дитині, що всі вразливі – для неї дуже важливо почути це від авторитетного дорослого.

      Завдання вашої розмови – навчити підлітка мислити критично і питати себе про мету того чи іншого вчинку, обмірковувати все, що з ним відбувається.

       Будьте поряд, будьте надійним тилом і дайте зрозуміти що дитина для вас важлива. Тільки без висловлювань: «Я для тебе стараюся!», «Це для твого ж добра!».